^{Український переклад аналітичної статті, опублікованої англійською мовою у The Kyiv Independent. Автор: Андрій Сухарина, Join Ukraine}

У закритому Telegram-чаті для батьків студентів Московського державного технічного університету імені Баумана (російський аналог MIT) мати описує історію свого сина.

Хлопець не склав один іспит перед кваліфікаційною комісією і не зміг оформити академічну відпустку.

Після цього єдине, що йому залишалося – ризик втратити статус студента й потрапити під призов до армії.

У військкоматі на вулиці Яблочкова в столиці Росії медогляд тривав сім годин, а потім його відправили на збірний пункт. У деканаті матері сказали не хвилюватися: «Повернеться Чоловіком».

Інша учасниця чату пише відвертіше. Її сусід, теж студент Бауманки, взяв академвідпустку, пішов на обов'язкову військову службу і був відправлений до кордону з Україною. Після удару по військовій частині частина призовників загинула. Мати встигла витягнути свого сина, але якою ціною – не уточнює. «Не будьте наївними й не думайте, що ваших дітей не відправлять на кордон», – пише вона.

Ці історії надходять із закритих батьківських спільнот університету, які моніторить Join Ukraine. Таких історій багато – ми лише торкнулися верхівки айсберга.

На початку 2026 року міністр науки та вищої освіти Росії Валерій Фальков доручив ректорам університетів забезпечити підписання контракту з Міноборони щонайменше 2% студентів.

За даними Faridaily, на які посилається Meduza, у російських університетах навчається приблизно 2,2 мільйона чоловіків, а отже 2% – це приблизно 44 000 осіб. Якщо додати коледжі, цифра може зрости до 76 000.

Для порівняння, за словами Головнокомандувача Збройних Сил України Сирського, план Росії на 2026 рік – залучити 409 000 нових військовослужбовців.

Таким чином, студенти й коледжі можуть забезпечити Кремлю майже п'яту частину його річних потреб у рекрутингу.

За підрахунками студентського видання «Гроза», 269 університетів і коледжів у Росії та на окупованих українських територіях уже залучені до цієї кампанії.

Серед них – Санкт-Петербурзький державний університет, де навчався Путін, Далекосхідний федеральний університет, Бауманка, Вища школа економіки та сотні регіональних закладів.

Схема проста. У студента є академічна заборгованість – тобто він не склав іспит або не виконав обов'язкове завдання. Втрата статусу студента в Росії означає втрату відстрочки від обов'язкової військової служби.

У цей момент йому пропонують «вихід»: замість того, щоб чекати відрахування, він підписує «спеціальний однорічний контракт» із військами безпілотних систем.

У московських університетах терміни закриття академічних заборгованостей скоротили з 1–3 місяців до менш ніж 2 тижнів. В інструкції Вищої школи економіки, скріншот якої отримала Радіо Свобода, прямо зазначено: альтернатива відрахуванню – контракт із Міністерством оборони.

За свідченнями з батьківських чатів Бауманки, одна мати протягом двох тижнів обдзвонила приблизно 50 університетів, намагаючись перевести сина, але всі відмовили.

«Однорічний контракт» – це головна наживка. Але указ Путіна 2022 року про «часткову мобілізацію» формально досі чинний.

У ньому зазначено, що військові контракти продовжуються до закінчення періоду мобілізації, що, за словами військових юристів, означає: жодний додаток до контракту не скасовує президентський указ. Після підписання студент стає звичайним контрактником, і Міноборони вирішує, де він служитиме.

Є ще одна пастка. Професійний відбір на посади операторів безпілотних літальних апаратів проводиться вже після підписання контракту. Якщо кандидат не проходить – контракт не зникає, людину можуть перевести до іншого роду військ, включно з піхотою.

Реклама заманює технологіями, але юридично це просто ще один вхід до російської армії без чіткого виходу.

Університети – частина ширшої системи прихованої мобілізації. У Рязанській області губернатор зобов'язав підприємства «відбирати кандидатів» для військових контрактів: від 2 до 5 осіб на компанію. Регіональні адміністрації складають списки «добровольців» із боржників за комунальні послуги. Мігрантам із Центральної Азії кажуть, що контракт – це шлях до громадянства або спосіб уникнути депортації. Росія планує завербувати щонайменше 18 500 іноземних громадян у 2026 році.

Тюрми теж поставлені на конвеєр: за один місяць вербують 5 000 ув'язнених. На окупованих територіях Донецька та Луганська студентські відстрочки масово скасовують – всупереч навіть власним російським правилам.

Кремль уникає відкритої мобілізації, бо пам'ятає осінь 2022-го: черги на кордонах, паніка, сотні тисяч чоловіків, які покинули країну.

Тому замість одного указу він вибудовує тихішу систему тиску.

Саме тому історії з Бауманки важливі. Вони оголюють слабкість Кремля. Росія намагається виглядати як держава, здатна вести війну нескінченно, але система, яка полює на студентів із незакритими іспитами, боржників, мігрантів та ув'язнених, не виглядає непереможною.

Вона все ще небезпечна й має значні ресурси, але сам масштаб примусу свідчить: добровольців бракує, а війна дедалі глибше роз'їдає російське суспільство.