У колонці для інформаційного агентства «Інтерфакс-Україна» розповідаємо про результати моніторингу російського інформаційного простору після масованої атаки безпілотників на Москву. Дослідження показує, як удари по тилових регіонах змінюють суспільні настрої в Росії та підривають ефективність кремлівських наративів.

Після найбільшої від початку повномасштабної війни атаки безпілотників на Москву антивоєнні настрої в російських регіонах різко посилилися. Кількість пересилань дописів із критикою війни за тиждень зросла на 235%, а самі дискусії охопили ще три регіони Росії.

Таких висновків дійшли аналітики громадської організації Join Ukraine, які щотижня моніторять понад 410 регіональних Telegram-каналів та 383 спільноти "ВКонтакте" у всіх федеральних округах РФ, а також на тимчасово окупованих територіях Криму й Донбасу. Лише за минулий тиждень вони проаналізували 41 883 дописи, що сукупно набрали 594 мільйони переглядів.

За даними дослідження, переломним моментом стала масована атака безпілотників 18 червня по Московському нафтопереробному заводу. Саме після неї в регіональних Telegram-каналах і спільнотах "ВКонтакте" значно побільшало коментарів із закликами завершити війну. Росіяни дедалі частіше писали: "скільки можна гратися у війну", "давайте закінчувати", "коли це все вже завершиться", наголошуючи, що від війни страждають передусім звичайні люди.

Водночас у регіональних обговореннях посилилася критика влади. Користувачі звинувачували керівництво країни у бездіяльності, не вірили офіційним повідомленням про масштаби ударів та ставили під сумнів заяви про ефективність російської протиповітряної оборони. Багато хто зазначав, що війна, яка довгий час здавалася віддаленою, тепер стала частиною повсякденного життя самих росіян.

«Наш моніторинг показує, що удари по тилових регіонах Росії змінюють не лише інформаційний порядок денний, а й саме сприйняття війни росіянами. Поки бойові дії залишаються десь далеко, їх легше ігнорувати або сприймати через призму пропаганди. Коли ж безпілотники долітають до Москви чи інших великих міст, росіяни починають говорити про власну безпеку, ставити запитання до влади, критичніше оцінювати офіційні повідомлення та вимагати завершення війни. Для Кремля це особливо чутливо, адже одна з ключових засад російської пропаганди — переконання, що держава повністю контролює ситуацію, а війна не впливає на життя більшості населення. Коли ця ілюзія руйнується, разом із нею слабшає й ефективність офіційних наративів», — говорить Юлія Єленіч, аналітикиня Join Ukraine.

Крім антивоєнних настроїв, дослідження зафіксувало різке посилення ще двох тем, які безпосередньо впливають на внутрішню стабільність Росії. Поширення повідомлень про мобілізацію зросло на 324–537%: користувачі обговорювали можливе поновлення набору до армії, повідомлення про "облави" та дедалі частіше висловлювали небажання воювати. Одночасно на 133% збільшилося поширення дописів про паливний дефіцит і наслідки санкцій. У регіонах писали про порожні заправки, обмеження продажу бензину, черги та очікування нового стрибка цін. Саме ці теми, поряд із війною, стали головними джерелами суспільної проблеми.