У матеріалі для Інтерфакс-Україна аналізуємо, як саме змінюється реакція російської аудиторії на новий серпневий етап паливної кризи.

‍

‍

Після часткового послаблення в липні паливна криза в Росії знову набирає обертів: якщо на початку серпня про проблеми повідомляли щонайменше 16 регіонів, то до середини місяця тема вже поширилася на 81 регіон. На тлі багатогодинних черг на АЗС росіяни скептично реагують на обіцянки чиновників швидко стабілізувати ситуацію.

Про це свідчить моніторинг регіональних Telegram-каналів та спільнот "ВКонтакте" за 10–16 серпня, проведений громадською організацією Join Ukraine, яка системно вивчає регіональні настрої через 536 спільнот у "ВКонтакте" та 428 Telegram-каналів, охоплюючи всі російські регіони та окуповані території України.

За даними аналітиків, тема дефіциту пального минулого тижня знову стала однією з найбільш обговорюваних: публікації про паливну кризу зібрали майже 11,8 тисячі коментарів. Російська аудиторія скаржилася на багатогодинні черги, втрачений час та неможливість нормально заправити автомобіль.

У Смоленській області черги на АЗС розтягувалися майже на п’ять годин. У Воронезькій області губернатор визнав загострення ситуації та заявив, що швидкого покращення не очікується. У Пензі на окремих заправках повністю зникав бензин АІ-95. А в Рязанській області місцева влада вже заговорила про "другу хвилю дефіциту палива".

У низці регіонів для обмеження продажу знову запроваджували схему "парне/непарне", коли можливість заправитися залежить від останньої цифри номерного знака. У Тамбовській області це створювало проблеми для транзитних водіїв — на АЗС їм могли відмовляти через "неправильну" цифру номера.

Новим елементом паливної історії  стала перша партія бензину, яка прибула до Росії з Індії. Для частини російської аудиторії ця новина стала не ознакою вирішення проблеми, а навпаки — підтвердженням її серйозності. Якщо країна змушена імпортувати бензин, дефіцит очевидно вийшов за межі локальних перебоїв на окремих АЗС.

В іншому регіональному обговоренні ситуацію описали ще коротше: "Бензин дорожает даже тогда, когда его нет".

 Окремим наслідком затяжної кризи стає втрата довіри до офіційних заяв. Росіяни згадують попередні обіцянки чиновників, що проблему вдасться вирішити "найближчими днями". Оскільки цього не сталося, нові запевнення про швидку стабілізацію ситуації сприймаються скептично.

За словами аналітикині російського напряму Join Ukraine Юлії Єленіч, саме ця зміна реакції є одним із найбільш показових наслідків паливної кризи.

"Сам дефіцит бензину для Росії вже не є новиною — новиною стає те, що він ніяк не закінчується. Коли проблема триває тижнями, поширюється на десятки регіонів, а людям знову і знову обіцяють, що ось-ось усе нормалізується, у них закономірно виникає питання: а влада взагалі контролює ситуацію? П’ятигодинна черга на заправці набагато переконливіша за будь-який виступ чиновника. Імпорт бензину з Індії лише підсилює це відчуття: для російської аудиторії це проблема, яку держава не може швидко вирішити", — зазначає Єленіч.

За її словами, масштаб поширення проблеми також важливий: коли дефіцит охоплює 81 регіон, його вже складно пояснити локальними перебоями. Для російської аудиторії паливна криза стає не абстрактною економічною проблемою, а щоденною реальністю, яка безпосередньо впливає на пересування, роботу та побут.

‍