У матеріалі для OBOZ.UA досліджуємо реакцію жителів Санкт-Петербургу в регіональних Telegram-каналах і спільнотах "ВКонтакте" на удари українських дронів.

‍

Після атаки на Санкт-Петербург у ніч проти 18 жовтня росіяни обговорювали не лише вибухи й пожежі, а й нездатність влади захистити власні міста. У коментарях критикували протиповітряну оборону, місцевих чиновників і диктатора Володимира Путіна.

Такі настрої зафіксувала громадська організація Join Ukraine у щотижневому моніторингу "Глибока Росія" за 12–18 жовтня. У межах дослідження проаналізували дописи й коментарі у 536 групах у "ВКонтакте" та 428 Telegram-каналах, що охоплюють російські регіони й тимчасово окуповані території України.

Зокрема, мешканці Санкт-Петербурга та Ленінградської області скаржилися на проблеми з оповіщенням і цивільним захистом. Вони писали про зачинені підвали в житлових комплексах, відсутність доступу до укриттів і попередження про загрозу, які надходили із запізненням.

"Чому сирени виють тільки під час навчальних тривог? А коли треба – ні?" – запитував один із користувачів у петербурзькій спільноті.

Інші дорікали владі за те, що вона не забезпечила належного захисту населення, хоча Росія вже п'ятий рік веде повномасштабну війну проти України. Вони також ставили під сумнів ефективність російської ППО, адже, попри заяви військових про численні збиті безпілотники, ті продовжували досягати важливих об'єктів.

Деякі коментатори прямо запитували, чому російська влада обіцяє захищати країну, але не здатна гарантувати безпеку її громадян.

Росіяни засумнівалися у виправданості війни

Атака спонукала частину росіян замислитися над ціною війни та відповідальністю керівництва країни за її наслідки. У коментарях згадували обіцянки влади, які не відповідають дійсності, і ставили під сумнів доцільність подальших бойових дій.

"Може, не треба було починати війну? Може, старий дід увесь час брехав? Може, не варто було втрачати 300 тисяч убитими? Може, треба попросити діда піти?" – написав користувач у регіональній спільноті з Ростова.

Інші критикували Путіна за те, що навіть після кількох років війни російські міста залишаються вразливими до атак. Такі коментарі знаходили підтримку серед інших учасників обговорень.

Водночас критика влади не обов'язково означала прагнення завершити війну. Якщо одні користувачі закликали припинити бойові дії та розпочати переговори, то інші, навпаки, вимагали посилити удари по Україні, зокрема по Києву.

Отже, частина росіян, попри невдоволення нездатністю влади захистити населення, продовжувала підтримувати війну.

Офіційні заяви не збігалися з повідомленнями з місць

Ще однією темою обговорень стала різниця між офіційними повідомленнями та інформацією про реальні наслідки атаки. Федеральні медіа акцентували на кількості безпілотників, які, за їхніми даними, вдалося збити, тоді як регіональні джерела повідомляли про пожежі, пошкодження інфраструктури й перебої в роботі сервісів.

Користувачі обурювалися тим, що телебачення не висвітлювало наслідки атаки, а заяви про незначні пошкодження не відповідали тому, що відбувалося насправді. Серед найбільш обговорюваних тем були пошкодження дата-центру "ВКонтакте", збої в роботі цифрових сервісів і затримки рейсів в аеропорту Пулково.

Аналітикиня російського напряму Join Ukraine Юлія Єленіч наголосила, що невдоволення діями влади після атаки не обов'язково свідчить про антивоєнні настрої.

"Для частини російських користувачів головна претензія у тому, що війна створює ризики для них самих, а держава не забезпечує обіцяного захисту. Водночас у коментарях є й ті, хто ставить під сумнів саму доцільність війни та відповідальність Путіна за її наслідки. Важливо розрізняти ці позиції: невдоволення наслідками війни не тотожне бажанню її завершити", – зазначила вона.